При
виконанні робіт на контурній карті учні повинні виконувати наступні правила:
1. Усі написи назв географічних об’єктів виконувати друкованими, по можливості дрібними, але виразними літерами чорною ручкою;
2. Робити написи назви об’єкта тільки мовою оригінала (карта, з якою працює учень), тобто не треба перекладати назви географічного об’єкта з карти, а записувати його тільки мовою, якою він подається в атласі.
1. Усі написи назв географічних об’єктів виконувати друкованими, по можливості дрібними, але виразними літерами чорною ручкою;
2. Робити написи назви об’єкта тільки мовою оригінала (карта, з якою працює учень), тобто не треба перекладати назви географічного об’єкта з карти, а записувати його тільки мовою, якою він подається в атласі.
3.
Географічні
назви не скорочувати, не переносити;
4. Назви форм рельєфу (гірських систем) та річок підписувати уздовж їх розташування, але не «догори ногами»; більшість же інших об’єктів ( міста, країни, миси, тощо) підписувати паралельно паралелям;
5. Коли назву об’єкта не можна розмістити на карті, то слід зробити зноску або примітки. Тоді на карті замість назв лише цифри, а в умовних позначеннях цілий перелік географічних назв.
Звичайно, це певне послаблення до вимог роботи з контурною картою і негативно впливає на рівень засвоєння географічної номенклатури. Надписування назви тільки на карті веде до запам’ятовування об’єкта і виховує точність і естетичний смак.
6. Окремі умовні позначення є традиційними (наприклад, корисні копалини), їх не можна змінювати і треба зображати точно;
7. Якщо на карту наноситься якийсь об’єкт, то загальне пояснення символу або кольору цього об’єкта обов’язково виноситься в умовні позначення;
8. Зображення символів, їх розмір і колір мають бути однакові і на карті, і в умовних позначеннях;
9. Коли учні підписують на карті, наприклад річки, треба наводити синім олівцем саму річку ( а не всю річкову систему). Таким чином учні встановлюють, де річка починається, куди впадає, відокремлюють головну річку від її притоків.
4. Назви форм рельєфу (гірських систем) та річок підписувати уздовж їх розташування, але не «догори ногами»; більшість же інших об’єктів ( міста, країни, миси, тощо) підписувати паралельно паралелям;
5. Коли назву об’єкта не можна розмістити на карті, то слід зробити зноску або примітки. Тоді на карті замість назв лише цифри, а в умовних позначеннях цілий перелік географічних назв.
Звичайно, це певне послаблення до вимог роботи з контурною картою і негативно впливає на рівень засвоєння географічної номенклатури. Надписування назви тільки на карті веде до запам’ятовування об’єкта і виховує точність і естетичний смак.
6. Окремі умовні позначення є традиційними (наприклад, корисні копалини), їх не можна змінювати і треба зображати точно;
7. Якщо на карту наноситься якийсь об’єкт, то загальне пояснення символу або кольору цього об’єкта обов’язково виноситься в умовні позначення;
8. Зображення символів, їх розмір і колір мають бути однакові і на карті, і в умовних позначеннях;
9. Коли учні підписують на карті, наприклад річки, треба наводити синім олівцем саму річку ( а не всю річкову систему). Таким чином учні встановлюють, де річка починається, куди впадає, відокремлюють головну річку від її притоків.
Пам'ятайте: працювати в
контурних картах фломастерами і маркерами заборонено
З чого Ви взяли,що заповнювати треба чорною ручкою?
ВідповістиВидалити+
ВідповістиВидалити"річки треба наводити синім олівцем саму річку (а не всю річкову систему). Таким чином учні встановлюють, де річка починається, куди впадає"... Перший раз ТАКЕ бачу, щоб наводили річку на контурній карті. І яким чином ЗАВДЯКИ ЦЬОМУ можна встановити витік та гирло?
ВідповістиВидалити